Олівець як засіб що пише, відомий уже більш чотирьох сторіч.
В Англії, а точніше в Уельсі, добувався й ще добувається дуже якісний графіт, з якого і було можливо робити перші олівці з якісним стрижнем з натурального графіту. Продуктивність праці була дуже низька. Гарний ремісник робив від двох до чотирьох олівців у день.
У Німеччині, де теж можна добувати графіт, але не тієї якості необхідного для виробництва грифелів, використовували сплав свинцю й вісмуту або тільки свинець.
Наступаюча технічна революція кінця 18 століття вимагала заміни технології виробництва олівців. У цей час і народилася сучасна технологія виробництва олівців.
У Франції Жак Конте й в Австрії Йозеф Гартмут майже одночасно не залежно один від одного зробили чорнографітний стрижень не з натурального графіту або свинцю, а із суміші порошкоподібного графіту, глини, крохмалю, сажі й води яку пізніше випарювали.
Йозеф Гартмут - засновник компанії, про яку пізніше довідаються в усьому світі під маркою Koh-i-Noor
