Людина винайшла матеріал для письма задовго до того, як з'явився папір. Прадавні єгиптяни близько 4000 років тому брали стебла папірусу, знімали шкірочку й розпрямляли їх. Потім смужки папірусу клали хрест-навхрест і спресовували так, щоб вони склеювалися. Висушений аркуш папірусу являв собою гарний матеріал для письма.
Але це ще не був папір.
Його винайшов у Китаї приблизно в 105 році Цай Лунь. Він знайшов спосіб робити папір з волокнистої внутрішньої частини кори шовковичного дерева. Китайці навчилися товкти кору у воді, щоб відокремити волокна, потім вони виливали цю суміш на підноси, на дні яких перебували довгі вузькі смужки бамбука. Коли вода стікала, м'які аркуші клали сушитися на рівну поверхню. Для цієї мети використовували бамбук і старі ганчірки.
Торговці з Китаю подорожували далеко на північ і захід і прийшли в місто Самарканд. Там араби перейняли їхній секрет і привезли його в Іспанію. Звідти мистецтво робити папір розійшлося по усьому світу.
